Аскаров Асанбай Аскарули

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аскаров Асанбай Аскарули
Народився15 вересня 1922(1922-09-15)
Мерке, Меркенський сільський округ, Меркенський район, Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР
Помер13 серпня 2001(2001-08-13) (78 років)
Алмати, Казахстан
ПохованняКенсайське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР, Казахстан Казахстан
Національністьказах
Діяльністьекономіст, політик
Alma materВища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мовросійська
Учасникнімецько-радянська війна
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора медаль «За трудову доблесть» орден Вітчизни

Асанбай Аскарули Аскаров (нар. 15 вересня 1922(19220915), село Мерке, тепер Меркенського району Жамбильської області, Республіка Казахстан — 13 серпня 2001, місто Алмати, Республіка Казахстан) — радянський державний діяч, 1-й секретар Джамбульського, Алма-Атинського і Чимкентського обласних комітетів КП Казахстану, голова Джамбульського облвиконкому. Член Бюро ЦК КП Казахстану у 1966—1978 роках. Член ЦК КПРС у 1966—1986 роках. Депутат Верховної ради Казахської РСР 5—6-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 7—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (22.02.1982). Кандидат економічних наук (1968). Академік Міжнародної академії акмеологічних наук (1995, Санкт-Петербург).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в бідній селянській родині.

У 1936—1939 роках — учень Фрунзенського педагогічного училища Киргизької РСР.

З 1939 року працював піонервожатим, вчителем російської мови, завідувачем навчальної частини, комсомольським організатором Еріктуської неповної середньої школи № 11 Калінінського району Фрунзенської області Киргизької РСР.

З 1942 по 1946 рік — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У 1942 році — курсант полкової школи 585-го стрілецького полку 213-ї стрілецької дивізії в місті Термезі Сурхандар'їнської області Узбецької РСР. У 1942—1943 роках — партійний організатор взводу, заступник політичного керівника 4-го окремого стрілецького батальйону 89-ї особливої стрілецької дивізії в Ірані.

У 1943 році — курсант Ленінабадського військово-політичного училища Таджицької РСР. У 1943—1945 роках — комсомольський організатор батальйону 125-го запасного стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії в місті Семипалатинську Казахської РСР.

Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945 році — комсомольський організатор 118-го запасного стрілецького полку 32-ї стрілецької дивізії в селі Тастак Казахської РСР. У 1945—1946 роках — в.о. помічника начальника політичного відділу 360-ї стрілецької дивізії в місті Термезі Сурхандар'їнської області Узбецької РСР.

У 1946 році — помічник 1-го секретаря Меркенского районного комітету ЛКСМ Казахстану Джамбульської області. У 1946—1947 роках — 1-й секретар Меркенского районного комітету ЛКСМ Казахстану Джамбульської області.

У 1947—1948 роках — секретар з пропаганди і агітації Джамбульського обласного комітету ЛКСМ Казахстану.

У квітні 1948 — вересні 1951 року — 1-й секретар Джамбульського обласного комітету ЛКСМ Казахстану.

У 1951—1954 роках — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1954—1955 роках — 1-й секретар Красногорського районного комітету КП Казахстану Джамбульської області.

У 1955—1958 роках — 1-й секретар Меркенского районного комітету КП Казахстану Джамбульської області.

У 1958—1959 роках — голова виконавчого комітету Джамбульської обласної ради депутатів трудящих.

У 1959 — січні 1963 року — 1-й секретар Джамбульського обласного комітету КП Казахстану. У січні 1963 — грудні 1964 року — 1-й секретар Джамбульського сільського обласного комітету КП Казахстану. У грудні 1964 — 1965 року — 1-й секретар Джамбульського обласного комітету КП Казахстану.

У 1965 — 28 квітня 1978 року — 1-й секретар Алма-Атинського обласного комітету КП Казахстану.

У квітні 1978 — липні 1985 року — 1-й секретар Чимкентського обласного комітету КП Казахстану.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1982 року за досягнення високих результатів і трудовий героїзм, проявлений у виконанні планів і соціалістичних зобов'язань із збільшення виробництва і продажу державі зерна та інших сільськогосподарських продуктів в 1981 році, Аскарову Асанбаю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

З 1985 року — персональний пенсіонер.

У 1987 році був заарештований і засуджений судом Киргизької РСР за отримання великих хабарів, будівництво низки позапланових об'єктів та участь у подіях 17—18 грудня 1986 року в Алма-Аті. У 1987—1991 роках — ув'язнений в слідчих ізоляторах МВС і в'язницях міста Фрунзе (Бішкеку) Киргизької РСР.

У 1991 році, після втручання президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва, Аскаров був звільнений із ув'язнення та реабілітований.

З 1991 року — на пенсії в Алмати.

Помер 13 серпня 2001 року. Похований на Кенсайському кладовищі в місті Алмати.

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Аскарова Фатіма Ганіївна. Семеро дітей.

Нагороди і звання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]